ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАВІДУВАЧА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Сучасне життя, система дошкільної освіти сьогодення висуваютьнеобхідність формування нового типу керівника ЗДО, який уміло поєднуєфункції педагога-вихователя, психолога, менеджера. У наш час висуваютьсяважливівимоги до професійноїкомпетентності та організаторськихздібностейкерівникаЗДО.
Стратегічний напрямок діяльності сучасного завідувача ЗДОпередається через уміння визначити перспективу розвитку закладу зурахуванням соціального замовлення суспільства та планувати діяльністьколективу для досягнення визначених результатів.
Щобопануватискладнемистецтвокеруваннявсіма ланками роботиДНЗ, необхідні час і практика. СучаснийкерівникЗДО повинен умітисвоєчасноінформуватипедагогічнийколектив про новіпедагогічніпрограмиі технології, стимулюватипедагогів до вивченняособистостікожноїдитини тавмітизастосовувати на практиціметоди і прийоми, щосприяютьіндивідуальномурозвиткудітей.
У чому ж суть змісту та організаціїпрацізавідувачадошкільного закладу?
Сучасний заклад дошкільної освіти-складна система, якадинамічнорозвивається і вимагає грамотного управління. Соціально-економічніумови і політичніпроцеси. кардинально змінилизміступравлінськоїдіяльності в дошкільномунавчальномузакладі: зросласамостійність, а отже, і відповідальністькерівників за результати.
Система управління ЗДО може функціонувати лише тоді, коли всі їїскладові ланки відповідають вимогам сьогодення. Розвитокуправлінняпередбачаєвдосконаленняструктуривсієїорганізаціїнавчального закладу,перехід на горизонтальнийкорпоративний принцип управління.Спрямованістьвсієї системи управління дитячим садком на кінцевий результат передбачає не лише особливу мотиваційно-цільову орієн-таціюкерівників ЗДО, а й новий підхід до інформаційного забезпечення,педагогічного аналізу, планування, організації, контролю і регулювання всієїдіяльності.
Отже, такеуправлінняозначаєвихованнявисокомотивованих,професійнопідготовленихкерівниківЗДО. Грамотнеуправліннядаєзмогуусунутиневизначеність, зосередитиувагу на головних задачах,добитисяефективногоекономічногофункціонування і полегшити контроль за роботою закладу загалом.
Отже, управління ДНЗ стане ефективнішим, якщо керівникицілеспрямовано удосконалюватимуть себе і паралельно своїх співробітників.
Тому модернізаціяновітньогопроцесуставитьновіуніверсальнівимоги до професійноїкомпетентностікерівниківдошкільнихзакладів:
-оволодіннятехнологіями менеджменту і маркетингу в освіті;
-залучення до управлінськихпроцесівширокогозагалупедагогічноїгромадськості, батьків, громадськихорганізацій;
-створенняпринциповонових моделей науково-методичноїроботи вдошкільномузакладі;
-оновленняосвітньогопроцесу, реформуванняосвітньоїгалузі тапідвищення статусу директора дошкільного закладу як керівника;
-модернізаціяпрограмипідвищеннякваліфікації з урахуванням досвідуіншихкраїнсвіту.
Директор (завідувач) дошкільного навчального закладу, здійснюючи різноманітні види діяльності, в першу чергу має бути професіо-налом. Йогокваліфікацію визначають чотири основні чинники:
-вмінняставитиактуальні, теоретично обґрунтовані та практичнозначущіцілі;
-вмінняздійснюватитактичнеплануваннядіяльностівсіхучасниківосвітньогопроцесу, зокрема й своєї;
-вміння за допомогоюефективнихзасобівобирати й реалізуватипоставленіцілі та коригуватиранішевизначену тактику, співвідносячиїї з реальнимиумовамиосвітньогопроцесу;
-вмінняздійснюватикваліфікованийсамоаналіз та аналіздіяльностівсіхучасниківосвітньогопроцесу.
Проведенеанкетування, спостереження, дослідження, світовийдосвідсвідчать, щоуправлятидошкільнимнавчальним закладом освіти в сучаснихумовах — це складна, відповідальна і творча робота. У взаємовідносинах«керівник-«оточуючесередовище» кожнийконкретнийвипадокпороджуєвеликукількістьнепередбаченихнюансів.
Тому для досягнення успіху, для ефективного управління дошкільнимнавчальним закладом потрібно добре володіти знаннями теорії управління,вміти орієнтуватися в стилях та функціях управління, розумітися ворганізаційних структурах та підходах до управління закладами.
Сучасний керівник дошкільного навчального закладу-це Людина, якачітко усвідомлює мету функціонування, розвитку і відповідного внутрішньогоуправління закладом, а також володіє засобами досягнення поставленої мети.Тому ще одна група вимог до керівника сучасного дошкільного закладупов’язана зі змістом управлінської діяльності і усвідомленим розуміннямконкретних управлінських функцій.
Управління-це та сфера діяльності, яка за своїм значенням іспецифічністю практично ніколи не розглядалася як професійна.Управлінцями завжди працювали вузькі спеціалісти різних галузей, які неодержували спеціальної підготовки у такій складній галузі, як управліннясоціальними процесами. Відрівняуправліннязалежитьефективністьнавчання і виховання, рівеньзадоволення потреб суспільства.
Оскільки управлінську діяльність керівника сучасного дошкільногонавчального закладу відносять до категорії професійних, то головною їїознакою є спеціальна освіта, яка за певних умов може бути компенсованасамоосвітою, підвищенням кваліфікації, практичним досвідом.
Професійнадіяльністькерівникадошкільногонавчального закладупотребуєуправлінськоїпідготовки, певнихпрофесійнозначущихякостей,професійноїкультури, складовоюякоїє управлінська культура. Такадіяльністьзбагачуєособистість, розширюєїїможливості, включає до сферисоціально-економічноївзаємодії з колективом, формуємотиваційну сферу,змінюєціннісніорієнтації.
Реально існуючі особливості діяльності керівника закладу освіти, визначаються специфікою навчального закладу, асаме: педагогічною спрямованістю управлінської діяльності; величезноюсоціальною відповідальністю; високим ступенем відкритості керованоїсистеми-наявність безпосереднього впливу з боку батьків та соціальногосередовища; різновіковим контингентом колективу та вихованців,необхідністю співпраці дорослих із дітьми; комунікативним характеромуправлінської діяльності та можливістю впливати на педагогів і дітей нестільки авторитарно, скількивласним прикладом.
Діяльність керівника з управління сучасним дошкільним навчальнимзакладом реалізується через низку управлінськихфункцій, які розкриваютьхарактер його професійної діяльності.
- Інформаційно-аналітична функція.
Оновлення управліннядошкільним навчальним закладом найперше пов`язують з формуваннямсистеми інформаційно-аналітичної діяльності як основного інструментууправління.
- Мотиваційно-цільова функція розглядається з позиціїхарактеристикицілей і механізмів освіти. Вважають, що вибір мети
-найбільштворчачастинауправління.
- Планово-прогностичнафункція.
Планування і прогнозуванняполягають у визначенні зон найближчогорозвиткудитячого садка вконкретнихумовахпедагогічногоаналізу.
- Організаційно-виконавчафункція.
Ця функція управління передбачаєвиконання низки послідовних дій: вивчення стану питання; постановка мети івизначення конкретних задач; планування самої справи; добір оптимальногозмісту, форм, методів майбутньої діяльності; створення умов для виконанняцієї роботи; розстановка людей і постановка перед кожним виконавцемконкретної задачі; створення певної налаштованості на роботу; безпосереднядопомога у реалізації тієї або іншої справи; аналіз перебігу ірезультатівконкретної справи.
- Регулятивно-корекційнафункція.
Регулювання і корекціяозначаютьпідтримкувсієїсистеминавчальногопроцесу в заданомурівні і подальшепереведенняїї в новийякісний стан.
- Контрольно-діагностичнафункція.
Розглядаємоконтроль як видуправлінськоїдіяльності.
Усі ці функції тісно переплетені з основними напрямами діяльності завідувача дошкільного навчальногозакладу
- Організаціяосвітньо-виховногопроцесудошкільногонавчальногозакладу.
- Забезпеченняадміністративно-господарськоїроботидошкільногонавчального закладу.
- Дотримання норм і правил охоронипраці, протипожежноїбезпеки,санітарно-гігієнічних норм.
- Організація харчування дітей.
- Забезпечення умов для систематичного підвищення кваліфікаціїпрацівників.
- Забезпечення належного утримання приміщень іділянкидошкільногонавчального закладу.
На сучасному етапі розвитку теорії педагогіки й управлінняпрофесіограму керівника дошкільного навчального закладу розглядають якпрофесійну компетентність, що складається із сукупності компонентів:
- професійні знання й умінняздійснювати управлінську діяльність черезсистему управлінських функцій, знань і вмінь;
- знанняпосадовихобов’язків і загальнихвимогдо посади;
- професійнозначущіякості.
Ефективнадіяльністьсучасногодошкільногонавчального закладузначноюміроюзалежитьвідуправлінськихякостейкерівника, йогопрофесійноїкомпетентності. Сучаснийуправлінецьмає бути мобільним,конкурентноздатним, презентувати себе на ринку праці; вмітивикористовуватизнання як інструмент для розв’язанняуправлінськихпроблем; умітиздобувати, аналізувати та використовуватиінформацію;генеруватиновіідеї.
Результати педагогічних досліджень вітчизняних вчених засвідчують,що управління дошкільним навчальним закладом у сучасних умовах єполіфункціональною професійною діяльністю, зміст якої виходить за межіпедагогічних знань і вимагає оволодіння освітнім менеджментом.
Демократизація освітньої діяльності вимагає адекватних змін у роботі зпідготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти,пошуку і введення інноваційних підходів, технологій щодо формуваннянового покоління керівників навчальних закладів.
Тому, формування та розвитокуправлінськоїкомпетентностікерівникадошкільногонавчального закладу-одна з актуальних проблем розвиткусучасноїтеорії та практики управлінняосвітою.
Вкрай необхідним стає оновлення підходів до організації дієвої системипідвищення управлінської компетентності керівників навчальних закладів. Цевимагає диференційованого відбору професійно-значущого змісту таорганізаційно-педагогічних форм, індивідуального консультування,розвиткутворчого потенціалу для більш повної професійноїсамореалізації,професійного та особистісного зростання керівника.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання.
-1999. -С. 6-19.
2.Васильченко Л.В. Професійна компетентність керівника / Л.В.Васильченко, І.В.Гришина. – X.: Основа, 2006. – 208 с.
3.Вдовиченко Р.П. Управлінськакомпетентністькерівникашколи /Р.П. Вдовиченко. – X.:Основа, 2007. – 112 с.
4.Шоутен Т., Даниленко Л. І., Зайченко О. І., Софій Н. З. Менеджменткерівників закладів дошкільної і початкової освіти /за заг. ред. Даниленко;Всеукраїнський фонд «Крок за кроком».-К.: СП-ФО К. С.Парашин, 2009.-112 с.
(Виступ підготувала завідувач Жобринського ДНЗ Овдійчук Н.В.)
СУЧАСНІ ПІДХОДИ
ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ЗДО
У науковійлітературі та середпрактиків-управлінцівпостійноведутьсядискусіїщодовидівуправлінськихдійабозагальнихфункційуправління. Спостерігаютьсятенденції до збільшенняїхньоїкількості, увиразненнясутності, змінипріоритетностіпевнихфункцій та ін.
Однак, практично всіприділяютьналежнуувагу такому виду управлінськоїдіяльності, як планування. І це не випадково, оскільки у плануванніреалізується не лишецільовий компонент навчально-виховногопроцесу як системи, а й аналіз і прогнозуваннявнутрішнього й зовнішньогосередовищадошкільного закладу, потреб і можливостей, виробленнярізноманітнихконцепційрозвитку, самоаналізефективностідій і планування.
Як засвідчує педагогічний досвід, завдяки плануванню забезпечується систематична, впорядкована, раціональна й ефективна робота всіх підрозділів; план дає можливість поетапно реалізувати завдання своєчасного й повноцінного становлення кожної дитячої особистості з урахуванням природного потенціалу дітей, рівня оснащеності педагогічного процесу,
підготовленості кадрів тощо.
Звернемоувагу й на те, щодержавнаполітика в галузідошкільноїосвітивже не перший рікдекларує право на творчийпідхід до виборуформування планування. Однак,ще не всі педагоги користуютьсяофіційнонаданоюїм свободою вибору й часто-густо використовуютьшаблоннізразки форм складанняпланів. Водночас,спостерігається й надмірнезахопленняпошуком та впровадженнямнових (з поглядуавторів) форм планування, не схожих на усталені, традиційні. При цьому поза увагоюзалишаєтьсязмістовий аспект плану роботи, забувається, щопланування – ажніяк не самоціль, а засібдосягненняпоставленої мети.
Мабуть, “золота серединка” в цьому питанні – відповідність вимогам часу, новій освітній політиці, що декларує потребу осучаснення педагогічного процесу та його планування; використання кращих надбань методичної служби минулих часів і розроблення та впровадження свіжих, неупереджених підходів, поглядів, нових акцентів.
За твердженням науковців у галузі дошкільної педагогіки та психології (А. Бурова, О.Долинна, О. Низковська), сутність і мета планування роботи дошкільного навчального закладу полягають, передовсім, у визначенні конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів і засобів досягнення намічених перспектив на певний (довший та коротший) відтинок часу.
Основною метою цього складного процесу є забезпечення гармонійного розвитку особистості кожної дитини за обов’язкової умови – врахування індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України “Про дошкільну освіту”, змісту Базового компонента й чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.
В основу плануванняосвітньогопроцесу, як про цезазначено в інструктивно-методичному листіМіністерстваосвіти і науки України “Про плануванняосвітньогопроцесу в дошкільномунавчальномузакладі”, покладенітакіпринципи: науковості, актуальності, свободивибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатностізмісту, реальностізаходів.
Планування може бути перспективне і поточне.
Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи закладу або його підрозділів, методи й прийоми навчально-виховного процесу на тривалий відрізок часу, навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.
Основною формою перспективного плануваннядошкільногонавчального закладу є річний план йогороботи.
Поточне (календарне) планування охоплюєнайближчийвідрізок часу – тиждень, місяць, квартал. До поточногоплануваннявідносятьсякалендарніпланиосвітньо-виховноїроботипедагогічнихпрацівників.
При цьомуперспективне і поточнеплануваннярозглядаються як єдиний, нерозривнийпроцес, складовіякоговзаємопов’язані за змістом. Перспективнепланування служить основою поточного.
Форма складанняперспективних і поточнихпланівдовільна: текстовачиграфічна.
Види і формиплануванняосвітньо-виховногопроцесу в дошкільномунавчальномузакладівизначаються і затверджуютьсяпедагогічною радою на початку навчального року.
Річний план роботи дошкільного навчального закладу складається на навчальний рік та оздоровчий період і відповідно до ст.24 Закону України “Про дошкільну освіту” затверджується керівником закладу (погодження з місцевим органом управління освітою на сучасному етапі – не потрібно).
Річне планування повинно керуватись нормативними документами з дошкільної освіти; відповідати сучасним вимогам наукових досягнень, передовому педагогічному досвіду; визначати перспективу розвитку дошкільного закладу; актуальні пріоритетні завдання, шляхи та засоби реалізації цих завдань через кожний розділ плану, враховуючи особливості та можливості дошкільного закладу.
У змісті плану передбачаються заходи з підвищення рівня фахової майстерності педагогічних працівників, різні форми методичної роботи з педагогічними кадрами, вивчення стану освітнього процесу, заходи спільної роботи дошкільного закладу із школою та батьками, робота методичного кабінету та адміністративно-господарська діяльність, медико-профілактичні заходи, проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткової роботи. Чітковказуютьсяназвизапланованихзаходів, формиїхреалізації, строки і відповідальні за виконання.
Орієнтовна структура плану роботидошкільного закладу:
І. Вступна частина
У вступній частині робиться аналіз за минулий рік за такими напрямами:
рівень і ефективність навчально-виховної роботи;
рівень підготовки дітей до подальшого навчання в школі;
робота з охорони життя і зміцнення здоров’я дітей;
робота педколективу щодо виконання вимог програми і завдань річного плану;
підвищення фахової майстерності через різні форми її організації;
результати атестації й аналіз якісного і кількісного складу педпрацівників;
ефективність і доцільність методичної роботи;
результати тематичних і фронтальних перевірок;
стан матеріально-технічної бази;
робота методичного кабінету;
окреслення завдань на новий навчальний рік (кількість завдань для дошкільних закладів, які мають до 8 груп – не більше двох; для дошкільного закладу, які мають від 8 і більше груп – не більше трьох завдань на рік).
- II. Підвищення фахової майстерності педпрацівників:
- Курси підвищення кваліфікації.
2. Докурсові та післякурсові завдання.
3. Самоосвіта, робота з нормативними документами.
4. Методоб’єднання, участь уроботіміста, району.
5. Атестаціяпедпрацівників.
6. Робота з молодимивихователями, спеціалістами.
7. Наставництво.
8. Перспективнийпедагогічнийдосвід (вивчення, узагальнення, впровадження).
III. Методична робота:
1. Педагогічні ради (вказатитематичну форму проведення).
2. Семінари, семінари-практикуми.
3. Консультації (для вихователів, спеціалістів).
4. Колективні перегляди.
5. Творчагрупа.
6. Експериментальна та іншіформироботи.
- Керівництво і контроль навчально-виховногопроцесу.
Комплексні (фронтальні) перевірки – 2 рази на рік;
тематичні перевірки – з розділів програми навчання та виховання, вид діяльності дітей, кількість яких залежить від наявності вікових груп;
оперативний, попереджувальний, епізодичний (проводяться одночасно в декількох групах), порівняльний.
Упланізазначається вид контролю, назва, мета, дата, термінпроведення і формийогоузагальнення (довідка, наказ тощо).
ІV. Організаційно-педагогічна робота
1. Співпраця з сім’єю (батьківськізбори, диспути, дискусії, усніжурнали, зустрічі за круглим столом, конференції з досвідусімейноговиховання).
2. Наступністьуроботідошкільного закладу та школи.
3. Робота з громадськістю (радіо, телебачення, преса).
4. Робота методичного кабінету.
- Адміністративно-господарськадіяльність
Доплануроботи додаються медико-профілактичні заходи, виробничінаради, графікипроведення свят, розваг, театралізованихдійств.
Гурткова робота плануєтьсяокремоабо ж вводиться розділ “Гурткова робота” в планах роботидошкільного закладу і відповіднихспеціалістів.
Методист дошкільного закладу на підставізагальногорічного плану складаєвласнийкалендарний план роботи на квартал. Календарніпланипедпрацівниківперевіряються і затверджуютьсякерівникомабо методистом дошкільного закладу.
Щотакеробочийнавчальний план дошкільногонавчального закладу?
Такезапитанняможнапоставити будь-якомупрацівникудошкільного закладу. У відповідь нам покажуть один, максимум два аркуші, де вказанокількістьвідведених годин з кожногорозділупрограми для певноговікудітей.
Тобто, практично навчальний план – церозклад занять.
Однак, чивірноце?
Навчальнийробочий план складається з двохчастин: пояснювальної записки; розкладу занять.
Пояснювальна записка повинна міститисукупністьтеоретичнихположень, щообґрунтовуютьсамінормативніматеріали.
Передусім, у ній повинні бути вказані загальні цілі дошкільної освіти і виховання, місце та роль кожного розділу програми в досягненні цих цілей.
Далі розкриваються особливості окремих розділів програми і загальні особливості, що забезпечують їх наближення й інтеграцію.
Тут окреслюються взаємозв’язки між розділами програми. Необхідновиділитиобґрунтуваннявведеннядодаткових занять, які не зазначені у програмі (валеологія, хореографія, іноземнамоватощо). Вказати, за рахунокчого вони введені.
У пояснювальнійзаписцівизначаютьсяпрограми, за якимипрацюєдошкільний заклад.
Таким чином, пояснювальна записка – цепедагогічна модель соціальногозамовлення, зверненого до дошкільного закладу.
На наступномуетапіскладаєтьсярозклад занять, щорегламентуєтьсявимогамидержавноїпрограмидошкільноїосвіти, за якоюпрацюєдошкільний заклад.
Формаскладання плану педагогічнимипрацівникамивстановлюєтьсярішеннямпедагогічної ради.
Освітньо-виховну роботу вихователів на щоденьдоцільнопланувати з використаннямрізнихпідходів до цього. Варіантами такого плануванняможуть бути -планування за основнимирежимними моментами першої та другоїполовини дня, за видами дитячоїдіяльностітощо.
Плануючи роботу за будь-якою схемою та з будь-якими підходами, слід взяти за правило: уникати багатослів’я й натомість використовувати чіткі та конкретні формулювання, які забезпечать дієвість і змістовність планування.
(Підготувала завідувач Жобринського ДНЗ Овдійчук Н.В.)