Вимоги до ігрового предметно-розвивальногосередовища в групі: сучасніпідходи
В умовах переходу до особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти найпершим завданням кожного педагога є ретельний аналіз стану ігрового предметно-розвивального середовища у групі, яке має забезпечувати індивідуальний розвиток кожної дитини і суттєво розширюватися та збагачуватися з переходом дітей із однієї вікової групи до наступної. Чим різноманітнішим, варіативнішим, доступнішим для ознайомлення та використання є оточуючедитинурозвивальнесередовище, тим вона зростає практично умілішою, вправнішою, кмітливішою, швидшеоволодіває правилами доцільної та безпечноїповедінки, навчаєтьсяцінуватизроблене руками людей, стаєпрацездатнішою, життєво компетентною, оптимістичноналаштованою, звичною до результативних та цілеспрямованихдій, до продуктивноїжиттєдіяльності. Такадитина добре орієнтується в людськомужитті та за його межами, поводиться помірковано і зважено в новихумовах, намагаєтьсявиявитигнучкість, обережність, пристосуватися до них, доцільно на них впливати, відкривати для себе новіможливості і горизонти.
Всімдітям з перших днівперебування в дитячому садку потрібнарадісна атмосфера. Повноціннедитинство – це своя особистатериторія, місце, обладнене з любов’ю, розуміннямвіку, душі та прагненькожногомалюка. У потрібнихумовахпідкерівництвомвихователядитинастає дизайнером цього простору. Відчуттявласноїщасливоїтериторіїдопомагаєдошкільнятамростисамостійними, веселими, самодостатніми, розумними та кмітливими. Обладнанняцієїтериторіїмає бути розраховане, насамперед, на практичнутворчудіяльністьдитини, пов’язану з їїпобутом, щобпоступовоготуватиїї до життя, а такожсприятийогофізичному та психічномурозвитку.
Одна з основних умов створення предметно-розвивальногосередовища в групі – опора на особистісноорієнтовану модель взаємодіїміжвихователем і дітьми, щоозначає: “Вихователь не поруч, не над, а разом з дітьми, на рівніїхоченят”.
Предметно-розвивальне середовище в групі має бути динамічним і змінюватися залежно від віку, індивідуальних особливостей дітей, пори року, тем, які вивчаються. Воно повинно передбачати створення певних центрів (куточків, зон)залежновідпрограмирозвитку, навчання і вихованнядітей, щобдітимали, змогузайматисяодночаснорізними видами діяльності за власнимбажанням та інтересами (розглядатиілюстрації, гратися, виконувативправитощо), не заважатиодне одному, а також за власнимвиборомпереходитивід одного центру діяльності до іншого, відспокійних занять до активних. Груповікімнатимаютьоблаштовуватисямеблямизгіднозростудітей, а всііграшки та матеріалиповинні бути сертифіковані.
Залежно від площі групових приміщень, потреб та інтересів дітей, їх уподобань, вихователь сам визначає кількість осередків (центрів, зон, куточків), їх розміщення та обладнання.
Орієнтовнийперелікцентрів (зон, осередків, куточків) предметно – розвивальногосередовища в групі:
- Ігровий: сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, настільні, друковані, дидактичні ігри з логічним навантаженням, театралізовані ігри (з наборами обладнання, нескладних декорацій, елементами костюмів чи вбрання для ігор-драматизацій та інсценівок), рухливі ігри з атрибутами; ігрове обладнання, меблі, різновиди іграшок (фігури людей, тварини, рослини, транспортна іграшка); килим для ігрової діяльності.
- Пізнавальний (матеріали з математики, логіки, сенсорики, грамоти, екологічного та економічного виховання, розвитку мовлення, дослідницько-пошукової діяльності, українознавства, християнської етики та ін.) :
– набори геометричних фігур (плоскі та об’ємні), умовних мірок; математичні ваги; задачі-цікавинки; цифри в межах 10 – 20 ; цифрові картки для штрихування; математичні головоломки, ребуси, конструктори; вимірювальне приладдя та інструменти (лінійка, сантиметр, пісковий та звичайний годинник, мірні стаканчики, термометр для вимірювання температури, повітря і води); мозаїка; пазли; лічильний матеріал; математичні дидактичні ігри, логічні завдання; картки для складання прикладів і задач; зошити для самостійної роботи на друкованій основі та ін. ;
– абетка, картки з друкованими літерами для штрихування; предметні та сюжетні картинки; листівки; картинки-загадки; лото; літери на кубиках; настільна магнітна абетка; фланелеграф; “живі” літери;
– поличка “Розумні книжки” : довідники, дитячі енциклопедії; книжки з розвивальними завданнями; книжка-скринька; українські народні казки; книжка-картинка (до 3 – 4 років); книжка-ширма; картинки-парадокси; ілюстрації до літературних творів; портрет письменника, з творами якого діти вже обізнані (старший дошкільний вік); дитячі журнали; тематичні альбоми; малі фольклорні жанри; схеми, моделі для роботи з казкою;
-магнітофон із записами; діапроектор, діафільми, слайди, діапозитиви;
– інтелектуальні ігри, головоломки, ребуси, кросворди; колекції марок, наклейок; прапори держав світу, герби; календарі, атласи, глобус; карта зоряного неба; фотоальбоми;
– “скринька знахідок”; “скринька бережливих і економних”; “торбинка добрих справ”;
– предмети для дослідницько-пошукової діяльності : бінокль; збільшуючі скельця; мікрокалькулятори; компас; годинник; мікрофон; телефон; фен-сушка; комп’ютер дитячий; мікроскоп; різні ємкості для рідини; набір сипких матеріалів (сіль, цукор, чай, крупи; камінчики, пісок, глина; насіння різних рослин ); набір матеріалів (скло, дерево, залізо, пластмаса, папір, тканина) для визначення їх властивостей; лійки; термометри; ящики для вирощування розсади; календарі спостережень; гербарій; Червона книга України та ін. ;
– кімнатні рослини, акваріум, інші живі об’єкти та предмети догляду за ними;
– групова дитяча газета (з малюнками, цікавими дитячими оповідками, розповіддями, вітаннями тощо), яка має свою назву (вона може мати назву таку, як і група ). Газету дітиоформляютьщотижняабо ж рідше, виходячи з потреб та дитячихінтересів, і розміщують на видному місці у роздягальні
- Естетичний (художній):
– стіл з відкидними кришками-мольбертами та індивідуальними секціями для матеріалів; дошка настінна; шафа-тумба для матеріалів та інструментів; традиційні та нетрадиційні матеріали (гуаш, олівці, фломастери, зубочистки, зубні щітки, пташині пера, шматочки губки, поролон, піпетки, котушки, гудзики, олівці-штампи, трафаретки, тички, клаптики тканини, свічки, вата, сірники без сірки, кісточки різних розмірів, шматочки целофану; копірувальний папір, картон, клей, кольорова туш, гладенькі камінчики, пластилін, солоне тісто тощо);
– дитячі музичні інструменти (традиційні, нетрадиційні);
– екрани-ширми для театралізованих вистав та ігор; різні види театрів для дітей; велике та мале дзеркало.
- Центр трудового виховання:
– дидактична лялька з великим комплектом одягу для неї (діти вчаться одягати, роздягати ляльку, годувати, купати, вкладати спати тощо), посудом, меблями, предметами для купання тощо;
– предмети із серії “Столяруємо” (для хлопчиків) та “Вишиваємо” (для дівчаток);
-щітки для одягу та взуття;
– різноманітні фартушки, щітки, совки, миски, відро, таці (для господарсько-побутової праці);
– для ручної праці: ножиці, голки, клей, шило, молоток, пінцет, наперсток, папір (глянсовий, пакувальний, газетний, цигарковий, фільтрувальний, промокальний, шпалери, фольга тощо); кришки від пляшок; мідний дріт; природний та покидьковий матеріал (жолуді, каштани, шишки, горіхи, камінці, зернята фруктів, кора різних дерев, хвоя, коріння, мох, очерет, сухі квіти, трава, лушпиння з цибулі і часнику, апельсинові та лимонові шкірки, тополиний пух, мушлі, лоза, гілочки, насіння ясена (клена, липи, акації, кавуна, гарбуза, дині, соняшника, проса, маку), котушки, пластмасові стаканчики, намистинки, гудзики, тирса, стружка, пробки, шкіра, замша, гумові трубочки, штучні барвники тощо);
– куточок чергових по їдальні: щітка, совок, фартушки, косинки (для дівчаток), шапочки-ковпачки (для хлопчиків).
- Центр здоров’я:
– спортивний куточок для самостійної рухової діяльності дітей: гімнастична стінка, драбина, дуги, навісні мішені, гойдалки, ребриста дошка, традиційні і нетрадиційні тренажери та обладнання (доріжка здоров’я, кольорові шнури, скакалки, серсо, прапорці, хустинки, стрічки, м’ячі, кубики, мішечки з піском, шишки, горіхи, скакалки, обручі тощо; спортивні іграшки та атрибути до рухливих ігор;
-валеологічний куточок : дидактичні ігри, посібники з основ здоров’я;
– ігровий комплекс “Зелений вогник”: макет з розміткою дороги, іграшкові будинки, макети дерев, набір дорожніх знаків, різні види іграшкового транспорту; фланелеграф з набором дорожніх знаків, площинні будинки, фрагменти вулиць, плакати, настільні ігри; модель світлофора .
- Центр відпочинку (психологічного розвантаження) – для емоційного розвантаження дітей, зняття втоми і постійного напруження, задоволення потреби дітей в усамітненні :
– м’яка зручна канапа чи диванчик;
– 1 – 2 м’які іграшки, улюблені дитячі книжки та журнали;
– магнітофон із записами для релаксації;
– матеріали для малювання.
Вимоги до предметно – розвивальногосередовища (за М. Монтессорі) :
* В груповійкімнаті повинно бути достатньовільного простору для активноїруховоїдіяльностідітей. Стіникімнат не повинні бути голими, а прикрашенівисокохудожніми картинами на рівні очей дітей.
М.Монтессоріпротиоздобленнястіндитячими роботами-саморобками, далеко не досконалими і не естетичними (“… око дитиниповинневиховуватися на досконалих формах”).
* Повинен бути правильнийпідбіррізноманітного дидактичного матеріалу (завжди чистого, яскравого, естетичного, доступного):
– матеріал для виховання органів чуття (моторних, дотикових, зорових, слухових, нюхових, смакових);
– матеріал для навчання письму і читанню;
– матеріал для навчання лічби (до 10 і більше). Цейдидактичнийматеріалслугує і для навчаннятехнічнихприйомівмалювання.
* В груповійкімнатімає бути фортепіано. Протягом дня звучитьрізнамузика, в залежностівід роду занять дітей (тиха, спокійна, бадьора, жвава, весела, повільна, швидка, голосна). Гра намузінструменті повинна бути бездоганною. Дітиповиннінавчатисягрі на дитячихмузінструментах.
* Іграшки розміщуються в ігровій кімнаті (кутку) і ні в якому разі не змішуються з дидактичним матеріалом, який діти вільно беруть і використовують у розвивальних цілях під безпосереднім керівництвом педагога (індивідуальні заняття) та самостійно (заняття за інтересами). Ігримають бути вільними і педагог в ігровудіяльністьдітей не втручається.
М. Монтессорі відкидає думку: “Навчання в грі”, а відстоює думку:
“Розвиток і навчання дитини через дидактичний матеріал”.